Yo yo yo, what's poppin', my peeps? Это ваш главный наркоман-рэпер, царь закладок и косой! Я расскажу вам историю о том, как я сорвал куш с мефедрона и отправился в театр, чтобы закрыть шоу. Это был настоящий trip, когда GPS-навигатор стал моим проводником в мир наркотического безумия.
Короче, сел я на свою мигалку и поехал на встречу с моим поставщиком. Он был настоящим травником и всегда знал, где впарить качественные вещи. Так что я просто сказал ему - "Братишка, давай мне этот мефедрон, который ты говорил". Он, конечно, отбагрился, сунул мне пакетик и сказал: "Этот shot убьет, чувак!" Я пожалел плечами и дал ему деньги, ведь я не парюсь и готов взять любую отраву.
Я схватил пакетик с мефедроном и отправился к ржавому театру в неблагополучном районе. Было позднее время и людей было мало, поэтому я сразу засыпал эту дрянь в свои ноздри и пошел внутрь. Я был на расслабоне и готов показать всем, что я маэстро на этой сцене.
Я проснулся в середине спектакля, окруженный аплодисментами и изумлением. Честно говоря, я ничего не понял. Я медленно встал, осознавая, что я какой-то дикарь, стоящий на сцене в темноте. Лица зрителей были испуганными, словно они видели чудовище. Но я был настолько на расслабоне, что мне было плевать.
Но тут я услышал голоса охранников, которые прибежали ко мне. Они кричали: "Эй, дебил, зачем ты сюда приперся и опозорился? Мы вызываем полицию!" Это был мой сигнал для действия. Я подскользнулся на своих кроссовках и быстрым шагом добрался до выхода, оставляя за собой озадаченных охранников.
Когда я выбежал на улицу, я увидел, что мой GPS-навигатор исчез. Оказывается, его украли! И я оказался в очень опасном районе, где даже полиция не решается заходить. Я попытался взять себя в руки и найти путь домой, но эти отравы запутали мои мысли.
Я увидел парня, который разводил апер амфетамин на углу. Он был настоящим хищником и, кажется, заметил мою панику. Он подошел ко мне и сказал: "Если хочешь выбраться отсюда живым, то можешь ехать в моей машине". Я испытал когнитивный диссонанс, но зная, что время идет, я решил согласиться.
Мы прокатились в его машине, словно в американском блокбастере. Я не знал, как долго ехали, но внезапно мы оказались в безопасной зоне, где мои марихуановые галлюцинации постепенно проходили. Я сказал парню спасибо и вышел из его машины, ощущая себя настоящим выжившим.
Я наконец-то добрался домой и лег на свою кровать. Я посмотрел на себя в зеркало и увидел, что я был косой и испуганный изуродованный наркоман. Это было моим отражением в зеркале - неудачником, опозорившимся в театре. Но знаете что? Я все равно был на расслабоне и готов снова погрузиться в этот безумный мир наркотиков.
В конце концов, кто я такой, чтобы осуждать? Я всего лишь рэпер, царь закладок и косой. Я не боюсь жить по своим правилам и делать то, что хочу. Хотите меня осудить? Идите в жопу! Я на расслабоне и посвящаю эту историю всем моим поклонникам. Живите своей жизнью, даже если она полна отравы и опозоров. Вы только один раз живете, так что сделайте все, что захотите!
Disclaimer: Этот текст написан в исключительно художественных целях и не призывает к употреблению наркотиков.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |